субота, 9 лютого 2013 р.

Вступ

     Шановні читачі!
     Мене звати Дмитро. Проживши майже 20 років в Україні, побувавши не раз за кордоном, я дійшов висновку, що всі люди, ким би вони не були, прагнуть досягти успіху у своєму житті. Всі ми привикли жити в соціумі і створені для цього, і звичайно стараємося виділити себе серед тисяч інших подібних нам. Поринаючи з головою у світ повсякденних турбот, клопотів, побуту ми забуваємо, що мусимо бути вдячними всім тим людям, які відіграють навіть найменшу роль у нашому житті: батькам - за те що виростили, виховали, піклувалися про нас; вчителям - за те що навчили нас читати, писати, рахувати, вивели у світ; друзям - за те що поділяли з нами найяскравіші моменти у нашому житті та підтримували у нелегку хвилину; колегам - за те що працювали з ними пліч-о-пліч, йдучи до спільної мети тощо. Я вважаю, що цей список можна ще продовжувати і продовжувати... В кожного своя історія, свій життєвий досвід, свої здобутки.
     Ми всі хочемо чогось добитися у житті. Робити це самому чи з чиєюсь підтримкою (в команді) - особистий вибір кожного. Та все-таки, ми всі люди, а люди повинні допомагати одне одному, тому я відстоюю думку, що потрібно ділитися набутим досвідом, навичками, і настане час, коли ми отримаємо віддачу. Я не говорю про корисливість мотивів, які мусять нас супроводжувати все життя; скажімо, щоб допомагати комусь а опісля чекати моментальної вигоди, ні. На мою думку, достатньо просто бути просто дружньою особистістю, яка готова завжди прийти на допомогу, підтримати у скрутну хвилину, виховувати почуття відповідальності одне за одного у межах свого колективу, при цьому не очікуючи жодної вигоди для себе. Можливо це альтруїзм, але якщо ми хочемо стати "кимось", ми мусимо це перш за все заслужити. Хоча б самі перед собою. Така моя думка.
     У даному блозі я про розміщуватиму, по можливості, корисні, на мою думку, матеріали, які зможуть донести до вас нові знання, а можливо забуті, на найрізноманітніші тематики - те, що буде мені під силу. Надіюся на вашу підтримку та розуміння!
     
    З найкращими побажаннями, Шестопалко Дмитро!

Немає коментарів:

Дописати коментар